У світі популярна копродукція кінострічок. Що «не клеїться» у нас? ("Новое время")

Оновлено
2021-10-05

На останньому Одеському міжнародному кінофестивалі не тільки показували новітнє кіно. Я щиро дякую організаторам за те, що вони ініціювали так звану Film Industry Office, спеціальну секцію в контексті заходу для підтримки та розвитку українських кінопроєктів та кіноіндустрії в цілому.


Особливо важливою була панельна дискусія про «теорію та практику» спільного виробництва фільмів на прикладі країн, з якими Україна підписала угоди про спільне кіновиробництво, а саме з Францією, Ізраїлем та Канадою. По суті, профільні експерти розповіли українським кіновиробникам, як вийти у світ міжнародної копродукції та зробити це максимально практично.


Такі спроби можна простежити починаючи з 2013 року — саме тоді світ побачив стрічку «Параджанов» режисера Сержа Аведікяна та Олени Фетісової. Як відомо, фільм є результатом спільної роботи України, Франції, Грузії та Вірменії. Продукт виявився настільки якісним, що за рішенням українського оскарівського комітету його номінували на премію «Оскар» у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою».


Державний імпульс


На жаль, поки що непросто побачити таку успішну співпрацю між ізраїльськими та українськими режисерами й кіновиробниками. Хоча такого не мало бути вже кілька років.


Поясню: оскільки копродукція вимагає транскордонної комунікації та підтримки, втручання держави у ці процеси логічні та навіть бажані. То ж 22 грудня 2015 року Уряд Держави Ізраїль та український Кабмін підписали Угоду про спільне виробництво фільмів і співробітництво у сфері кінематографії (Україна ратифікувала документ 13 травня 2017 року).


Які переваги несе Угода? По-перше, вона декларує пільги з боку обох країн (ст. 2(2)). По-друге, відкриває простір для підтримки кінопроєктів в країнах копродукції - таким як ввезенню та вивезенню обладнання, необхідного для спільного виробництва фільмів або дозволу на в'їзд і перебування на території своєї держави творчого та технічного персоналу (ст.8).


Важливо те, що ця угода (а також як і аналоги з Канадою та Францією) — набагато гнучкіша, ніж Європейська конвенція про спільне кінематографічне виробництво. Адже вона включає в себе ширші сфери для співпраці, які можуть отримати підтримку від держави. І це не тільки про кіновиробництво, а також про (див. ст. 14):


  • участь у кінофестивалях, які проводяться у двох державах й інших міжнародних заходах, а також організації «Тижнів/Днів кіно»
  • підготовку кадрів у сфері кінематографії
  • поліпшення спеціальної базової та вищої освіти, підвищення майстерності авторів і кіноспеціалістів
  • обмін даними, матеріалами, know-hows, досвідом і спеціалістами, включаючи організацію навчальних і стажувальних програм і курсів, семінарів, конференцій, практикумів і участь у міжнародних заходах.


Чи побачили ми карколомний зліт ізраїльсько-української копродукції після того? Ні.


З 2017 року немає жодної заявленої спільної співпраці між кіновиробниками з обох держав. Можливою причиною є мала обізнаність кінематографістів Ізраїлю щодо можливостей угоди та складний механізм звернення до профільних державних органів в Україні, попри шалений попит та запит на зйомки в українських локаціях чи українськими командами. А можливо це складність вибору партнерів для спільного створення кінопроектів.


Нитка потрійна не скоро порветься


Останні кілька місяців українські кінотеатри не встигають влаштовувати прокат закордонних стрічок, що накопичились впродовж «ковідних» 2020−2021 років. Нескладно здогадатись, що кіноіндустрія стрімко відновлюється.


Спільних ресурсів потребують не тільки українські режисери, які по-справжньому ще і не встигли спробувати на повну радість колаборації з Ізраїлем, але й ізраїльські, яким теж складно наодинці знімати кіно та яким критично важливо розширювати географію ринку глядачів з самого початку створення кінопродуктів.


І, якщо сильною стороною ізраїльського кінобізнесу є фінансова стійкість, вміння писати сценарії та успішно продавати їх світовим гігантам, то українського — непересічні локації (для вибору яких навіть створений окремий веб-ресурс Locations), які привертають увагу зірок калібру Жан-Клода Ван Дама (приміром, стрічка «Останній найманець» 2021 року) та ціла екосистема конкурентоздатних та професійних кінокомпаній-аутсорсерів, які підбирають технічну базу, пишуть сценарії та влаштовують кастинги за потреби. Деякі стрічки, що вироблені у копродукції, дивують навіть кінокритиків: приміром, фільм про жіночу колонію в Одесі «Цензорка» (спільне виробництво України, Словаччини та Чехії) отримав Приз за найкращий сценарій у секції «Горизонти» 78-го Венеційського кінофестивалю.


Після того як 20 вересня 2019 року парламент ухвалив, а 16 жовтня президент Зеленський підписав закон про підтримку закордонних кінематографістів, міжнародний копродакшн отримав додатковий стимул — так званий «кеш рібейт», що було збільшено з 2017 року (cash rebate). Відтепер іноземні кіновиробники, які вирішують знімати стрічки в Україні, зможуть отримати частину витрат у вигляді 25% кваліфікованих витрат +5%, якщо використовують твори українських авторів чи присвячують стрічку самій Україні. І тут є гарні новини: вже є кінокомпанії, що подали заявку на cash rebate. Сподіваюсь, скоро ми почуємо про перші успішні виплати.


У підсумку диспозиція наступна: світовий кінобізнес, що покладає надію на масову вакцинацію проти COVID-19 та відмову від карантинів, оживає. Кіновиробники об'єднують зусилля, щоби хеджувати ризики та створювати продукт, що вражає і змушує людей забувати про Zoom та йти в кінотеатри. Але спільне кіновиробництво України та Ізраїлю стоїть на місці. Навіть попри спроби Державного агентства з питань кіно, що збирає думки та рекомендації гравців ринку для того, щоб зрозуміти, як все має коректно працювати. Бізнес теж не має стояти осторонь та разом запускати механізми роботи.


Український кінобізнес жваво цікавиться створенням спільних з іноземцями кінопродуктів. Але що йому варто робити, щоби звернути на себе увагу ізраїльських та інших колег?


По-перше, мислити глобально: якщо ще до старту зйомок шукати партнерів для копродукції, вони точно з’являться (відповідно, важко знайти тих, кого не шукаєш).


По-друге, мислити креативно: коллаборація дає не тільки спільні продукти, а розвиває експертизу та досвід.


По-третє, мислити бізнесово: вивчати запити іноземних коллег, формувати свої сильні пропозиції, вчитись продавати та купувати. Перші успішні кейси дадуть шалений поштовх.


Зрештою, є одна країна, де кінобізнес не потребує колаборацій, — США. А кіноіндустрія таких відносно «малих» держав, як Ізраїль та Україна, «приречена» на спільне кіновиробництво. Учасникам варто працювати над собою і пам’ятати, що спільними зусиллями легко і гори зрушити, не кажучи вже і про спільні проєкти зробити.


Не знаєте, з чого почати, — почніть шукати партнерів.


Анна Жарова, виконавча директора "Ізраїльсько-українського альянсу"

спеціально для "Новое время"

Останні новини

Право на думку: чому українській медицині потрібна практика незалежної експертизи

28 вересня

Звичайно, що розвиток послуги "другої думки" не вирішить усіх питань української медицини за один раз, але це точно та практика, яка має бути запозичена й підтримана (УП. Життя)

Чим Україна так привабила ізраїльське серце та інвестиції (Delo.ua)

30 червня

В які галузі економіки України вкладають гроші ізраїльські інвестори? Колонка Ольги Столярчук для Delo.ua

Ізраїльсько-український альянс взяв участь у ІІІ Українському форумі міжнародної освіти

29 квітня

Директор альянсу Анна Жарова стала спікером панелі «Міжнародна освіта — ключовий вектор експансії України в світі» від фундації Global Ukraine

Міхаель Фураев

Стратегічний партнер

Голова Quattrgroup

Лідер-візіонер і засновник синергетичних команд

Анна Жарова

Головний виконавчий директор IUA

Підприємець і міжнародний консультант. Спеціалізується на започаткуванні, розвитку й управлінні проектами у комерційній та соціальній сферах

Співзасновниця недержавної організації Israeli Friends of Ukraine

Член правління ізраїльської організації Pnima, сфокусованої на об’єднанні громадських та урядових лідерів

Едді Дейв

Голова IUA

15 років на ринку капіталу, інвестицій, та просування бізнесів

Власник Ізраїльсько-української аутсорсингової компанії: 400 співробітників, 5 років функціонування, офіси в Харкові та Києві

Керуючий партнер компанії Camalia Capital Markets, яка була успішно продана Meitav Dash 5 років тому. Meitav Dash є другою за обсягом інвестиційною компанією в Ізраїлі з понад $50 млрд у керуванні

Ольга Столярчук

Директор УІА

LL.M., консультант, менеджер проектів, адвокат

10 років досвіду в галузі міжнародного та українського бізнес й корпоративного права, енергетичного права та антимонопольного права

Член спільноти GS Kyiv Hub, ініціатива WEF

Співзасновниця відеоблогів про інвестиції - VC ChatrOOm

https://www.linkedin.com/in/olha-stoliarchuk/

Данило Ціпоруха

Співзасновник IUA

Підприємець та експерт в галузях соціальних мереж, діджитал маркетингу, платної реклами

Має навички роботи з PPC, Analytica, Product Marketing, Start-ups, Product Development

Ступінь бакалавра за спеціальністю “Комунікації та дослідження нових медіа” Міжпредметного центру в Герцлії, магістр юридичних наук МСУ м. Київ

Співзасновник Draw Days Tel-Aviv, IUA і Echo

Євген Проскуліков

Експерт з комунікацій

Розвиток соціальних, корпоративних та ділових відносин через розробку та впровадження довгострокових комунікаційних стратегій та рекламних кампаній на базі глибокої аналітики, креативному підході та послідовної контент-політики

17 років в комунікаціях у ролі стратега, аналітика, копірайтера та маркетолога. Надавав послуги понад 200 міжнародним і українським брендам в різноманітних галузях

Микита Ходаківський

Співзасновник IUA

Незалежний міжнародний експерт, який понад 15 років займається розвитком програмного забезпечення, зокрема, проектами з перехресним застосуванням глобальних електронних платежів, електронної комерції та FINTECH

Засновник паризької компанії DevteamRadar.com, веде консультаційні проекти, а також проекти з розробки програмного забезпечення з метою успішного запуску стартапів і SaaS бізнесу

Buyers Tour:Furniture and Interior Design Industries in Ukraine

Date:

05.02 - 08.02.2019

About

As for the Export Strategy of Ukraine 2017 - 2021, presented by the Ministry of Economy and Trade of Ukraine, the IT and creative industries (services) are one of the seven key directions. Moreover, the Ukrainian Furniture market is a fast-growing segment of the economy which augments 14% annually. That is why Architects & Designers Buyers Tour was a well-time event in terms of Ukrainian Export Strategy implementation and further policy adoption.

Partners

Purpose

  • Deep dive into Ukrainian Furniture Industry and Interior Design Ecosystem.
  • Present Ukraine`s export capabilities in the sector of architecture and design
  • Lay the groundwork for long-term business relations between Israeli and Ukrainian enterprises in the sphere
  • Demonstrate the feasibility of the Ukrainian market niche.

Results/goals reached:

  • 10 - 15 participants, architects, developers and design businesses from Israel;
  • 20 - 40 B2B meetings in Kyiv and its region;
  • 60% of participants report increased business linkages with businesses in Ukraine;
  • 40 new business contacts established during the trade mission;
  • 5000 of target audience reached by the media campaign in Israel;
  • 8 B2B itineraries company-specific developed.
Study tour“Exploring Israeli FoodTech Industry”

Date:

29.10. - 02.11.2019

About

With expertise in biotech, food e-commerce and ingredient innovations, Israel holds its position as one of the biggest food tech communities globally. At the same time, Kormotech is the leading pet food producer in Ukraine. Therefore, we have found an opportunity for promising cooperation through sharing experiences with high-tech and family companies, innovation, and R&D сenters.

Purpose

  • Deeper insight into the Israeli market niche.
  • Discover the hottest technologies, get to know innovative approaches in production, business development and sales strategies on an international scale.
  • Expand and strengthen the network.
  • Sharing experience and learning from real successful cases.

Results/goals reached:

  • 7 B2B meetings with key industry companies in Israel;
  • Bringing to negotiations with 3 Israeli companies.